Музика для інтелекту

Успішність освітнього процесу великою мірою залежить від ступеня реалізації вимоги Базової програми щодо його інтегрованого характеру. Йдеться про таку інтеграцію пізнавального матеріалу, видів дитячої діяльності, педагогічних впливів яка гармонізує розвиток дитини, полегшує їй освоєння нового. Одним із сильних засобів впливу є музика, що має величезний потенціал у розвиткові психічних функцій інтелектуальних здібностей.

Вплив музики на мозок дитини

Будь-який сучасний педагог розповість про вели­чезний вплив музики на розвиток дитини. Але всі його висловлювання, зазвичай, будуть обмежені сферою музично-естетичного виховання, і про роль музики у психічному й інтелектуальному розвитку дитини на­вряд чи почуєш. А коли й пощастить — то без чітких уявлень про механізми цього впливу і можливість його використання у повсякденній практиці роботи з дити­ною. Тож розглянемо хоча б у загальних рисах приро­ду впливу музики на психіку дитини.

Музика — феноменальне явище, яке надає нам великі можливості ще й для того, щоб навчати дітей основ наук. Встановлено: ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія — на роботу правої. Це означає, що музика сприймається нами завдяки інтеграції процесів в обох півкулях, посиленню міжцентральної і міжпівкульної взаємодії. Причому сприйняття музики може відбува­тися на свідомому і на підсвідомому рівнях.

У дитини права півкуля мозку розвивається швид­ше, ніж ліва, тому більше впливає на розвиток психіч­них процесів. Для дошкільнят характерні мимовільність поведінки, підвищена емоційність, їхня пізнавальна діяльність більш безпосередня, цілісна, образна. Сис­тема навчання дошкільнят, що склалася за функціону­вання попередніх програм, не враховує цих особли­востей і орієнтована на сприйняття лівою півкулею, що призводить до надмірного стимулювання її функцій, які малятам ще не властиві, й водночас гальмуються функції правої півкулі. Відомо також, що "лівопівкульний акцент" в освітній роботі спричиняє порушення міжпівкульної взаємодії та виникнення неврозів.

Цю проблему можна розв'язати використовуючи на заняттях та в організованій діяльності дошкільнят музику, оскільки музичний фон, музичні ігри та впра­ви стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас, адже процес переробки поданої музичної інформації відбувається і в лівій, і в правій півкулях.

Крім того, велике значення має соціалізуюча сила ритму, яка виявляється у групових діях дітей, допома­гаючи їм розпочинати і завершувати діяльність одно­часно.

Музика в життєдіяльності дітей

 Логіко-математичний розвиток

Завдяки музичним вправам, які супроводжують опа­нування елементарних логіко-математичних уявлень, дитина може не лише побачити, а й почути, "відчути на дотик" кількість, встановити взаємозв'язок між тим, як від збільшення кількості виконавців зростає насиче­ність звучання і, навпаки, повправлятися в орієнтуванні у часовому ряді — "після", "перед", "між".

Мовленнєвий розвиток

На заняттях з розвитку мовлення музичні впре ігри допомагають краще зрозуміти різницю між голосними та приголосними звуками, твердими і м'якими  приголосними, ритміку вірша, а також полегші урізноманітнити процес навчання читання. Проспівуючи склади, діти краще засвоюють і вже не плутають поняття "звук" і "літера", практично з перших занять починають правильно складати й читати слова.

Музичний матеріал можна використовувати і в цесі заучування віршів. Спосіб запам'ятовування, віршовані тексти промовляються на тлі спеціально дібраного музичного супроводу, мобілізує увагу дитини допомагає створювати асоціації за суміжністю схожістю, й завдяки цьому вона запам'ятовує швидше, а пам'ять отримує додаткове тренування. Створити в уяві яскравіші образи природи або об'єктів предметного світу допоможе накладання на музичне тло звуків цих об'єктів, записаних у реальних умовах (наприклад шелест листя, голоси птахів, стукіт коліс потяга і т.д.)

Малювання і письмо

Музичні фрагменти, супроводжуючи процес образотворчої діяльності дітей, стануть відправною точкою для фантазії, для пробудження переживань і думки, пожвавлять візуальні образи. Правильно дібрана музика допоможе також сконцентрувати увагу дітей, налаштувати на роботу над малюнком.

Музика, як і мовлення, може стати інструкцією до дії, вона здатна бути регулятором рухової діяльності руки. Ритмічна періодичність лежить в основі функціонувня організму і багатьох видів діяльності людини. Тож ритмічні музичні твори допомагають дитині наносити однакові зображення через рівні відстані. Так малята вправляються у малюванні орнаментів, орієнтуванні на площині аркуша, написанні елементів літер у ряд­ку. Слід зазначити, що у старших дошкільнят проявля­ються індивідуальні відмінності у формуванні графічних навичок. Одні діти виконують рухи швидко, енергійно, і деяка неточність руху їх не бентежить, цікавить лише його загальна спрямованість. Інші прагнуть виконати якомога точніший рух, щоб одержати правильну лінію. Супровідне використання музичних творів з різним ритмічним малюнком дає змогу уповільнити рух руки у квапливої дитини і, навпаки, пришвидшити його у по­вільної.

Зауважимо: дібраний музичний матеріал обов'язково має логічно вписуватись у структуру навчання. Музич­ні ігри та вправи слід упроваджувати послідовно, спи­раючись на вже набуті навички дітей. Музичні методи треба використовувати протягом заняття своєчасно, враховуючи періоди найбільшої уваги у дітей і періо­ди її спаду. Кількість супровідного музичного матері­алу на занятті має бути оптимальною: занадто велика його кількість ламає структуру заняття, знижує робо­чий настрій і, зрештою, перестає викликати інтерес. У той же час недостатнє або незавершене використання музичного супроводу, ігор та вправ, не дасть бажаної користі.

Рекомендації щодо добору музичного матеріалу

Основні критерії добору музичних творів для роботи з дошкільнятами

♦   Переважно веселий характер (мажорна тональ­ність твору, хоча для створення відповідного на­строю можна використовувати і спокійні, елегійні мелодії).

♦   Не дуже швидкий темп.

♦   Мелодійність.

♦   Яскраві інструментальні тембри.

♦   Високий професіоналізм і академічність виконання.

Добираючи музичний матеріал як фон занять не музичного змісту, варто використовувати лише інструментальну музику. Це пояснюється тим, що, по-перше, в ній відсутня додаткова словесна інформа­ція, а по-друге, за результатами досліджень (В. А. Рилькова), вокальна музика (якщо навіть звучить іноземною мовою) викликає у дітей надто радісну, бурхливу реак­цію. Згідно з тим же дослідженням, діти 4-7років від­дають перевагу веселій (мажорній) рухливій музиці, де домінують струнні або дерев'яні духові інструменти, а також виконуваній на фортепіано і з яскравою ритміч­ною основою; найбільш "улюбленими" жанровими на­прямами виявилися барокова й естрадно-симфонічна музика.

Кожне покоління малюків незалежно від нашого та їх­нього бажання прилучається до музичної культури свого часу і родини. Слухаючи постійно диско-, поп-, техно- музику, дитина сприймає як належну ту культуру, що її оточує. Так формуються смаки й уподобання, ігноруван­ня цього факту, агресивне нав'язування дитині музичних творів, що подобаються вихователю, може призвести не до позитивного ефекту, а навпаки. Тому в роботі з дошкільнятами слід зважено добирати композиції і з класичної, і з естрадної ретро та сучасної музики, прагнучи збалансувати музичні впливи на дітей.

Якщо на занятті звучатиме не один, а більше музич­них творів, їх треба добирати за принципом контрасту стилів, тембрів, темпів, щільності музичної фактури та з урахуванням інших музичних характеристик. Кожний музичний фрагмент має бути завершеною музичною думкою і чітко відділятися від наступного інтервалом тиші тривалістю не менше 10 секунд. ,

щоб не виникала перевтома від одноманітності одна та сама добірка музичних творів повинна повторюватися не більше п'яти разів поспіль. Періодично добірки слід змінювати або оновлювати. Музичні ігри та вправі також варіюються й оновлюються.

Пропонуючи дошкільнятам музику не як тло їхньої діяльності, а як твір для зосередженого сприймання важливо враховувати обсяг їхньої слухової уваги:

♦   2-3-річні діти здатні уважно слухати музику 1-1,5 хв;

♦   4-річні діти — близько 1,5-2 хв;

♦   5-6-річні діти — до 3 хв.

Подані часові відтинки слухової уваги дітей стосуються творів швидкого темпу й веселого характеру час сприйняття дітьми повільних мінорних творів може бути меншим від зазначеного.

Індивідуальні особливості дії музики на дитину за лежать від роботи слухового аналізатора. У малят він дуже тендітний і не допускає перенапруження, тому динаміка відтворення також має велике значення. При активному сприйнятті музики у приміщенні 30- 40 кв.м гучність не повинна перевищувати 80 дБА (акустичних децибел), при пасивному слуханні — ще менше: близько 60 дБА.

Весь музичний матеріал — музичні програми, при­значені для прослуховування, музичні ігри, пісеньки- поспівки, ритмічні вправи тощо — має бути доступний для сприйняття та виконання його всіма дітьми неза­лежно від їхніх музичних здібностей.

Щоб уникнути перевтоми, тривалість безперер­вного активного слухання музики дітьми 4-7 ро­ків не повинна перевищувати 10 хв для класичної музики і 4-5 хв для естрадно-джазової, тривалість безперервного пасивного слухання для дітей стар­шого дошкільного віку — не більше 30 хв.

Добираючи музичні твори для супровідного про­слуховування (під час малювання, ліплення, аплікації, читання художніх творів) важливо врахувати індиві­дуальні музичні вподобання. Якщо якийсь твір ви­кликає різко негативну реакцію хоча б в однієї дитини, він має вилучатися з музичної програми.

Якщо якась музична вправа викликає у когось пос­тійні труднощі, її також слід замінити, віддавши пере­вагу більш доступній, оскільки кожній дитині на занятті треба забезпечити ситуації успіху.

Щоб з'ясувати музичні вподобання, дітям пропону­ють дві музичні програми (у два етапи з інтервалом у кілька днів), кожна з яких містить чотири різножанро­вих музичних твори (музика з мультиплікаційних філь­мів, естрадно-симфонічна, джазова, класична), що відрізняються за темпом (швидкий, помірний, повіль­ний), характером (веселий — мажор, сумний — мінор), тембром (електронні інструменти, фортепіано, група духових, група струнних інструментів та ін.) та факту­рою (мелодія з акомпанементом, акордний склад, по­ліфонічний склад, де голоси звучать рівноправно). Всі музичні твори звучать не більше 1,5хв, і кожний фраг­мент містить у собі завершену музичну думку.

Учасники експерименту мають визначити, який фрагмент (або фрагменти) їм сподобався, а який — ні. Для цього дітям роздають сигнальні парні картки (зображення на картках залежить від віку дітей: сонеч­ко і хмаринка, піктограма усміхненого та сумного обличя, кольорові квадрати яскраво-рожевого і темно- сірого кольорів). Одна з сигнальних карток означає"Музика мені подобається", друга — "Музика мені не подобається".

Діти прослуховують фрагменти у вільній обстанов­ці, вони можуть вставати зі своїх місць, ходити, при бажанні рухатися під музику й танцювати. їм пояс­нюють, що тримати піднятою треба лише якусь одну картку. Дошкільнята піднімають сигнальну картку під час прослуховування фрагмента (можуть змінювати свою думку у процесі його слухання) і також, на про­хання педагога, після закінчення звучання кожного уривка.

Результати обробляються не лише за буквальними відповідями дітей, а, передусім, за їхніми емоційними реакціями.