У період з 3-х до 6-ти років дитина швидко дорослішає, а разом з нею дорослішають і її книжки. Для цього віку підійдуть казки Пушкіна, Андерсена, Єршова, Волкова, Бажова, народні казки. Щоб малюк не заблукав у літературних подіях і образах, просіть його переказувати прочитане — все по порядку, з самого початку. Це розвине його пам’ять і логіку.

Дитяча книга — це гармонія тексту і графіки. Не слід забувати про ілюстрації. На цьому етапі вона буде служити практичним керівництвом у спілкуванні з книгою. Малюнок повинен бути розрахований на тривале розглядання, до нього дитина повертається не один раз. Текст, що знаходиться поруч з малюнком, робить останній «читаним». Паралельне з читанням розглядання ілюстрацій допомагає глибше сприймати прочитане.

У цьому віці дитина вже може сприймати художній твір тільки на слух. Для її кращого сприйняття слід читати малюкові. А для того, щоб діти накопичували не тільки відомості про героїв і події, але й вчилися пов’язувати зміст книги з її оформленням і навпаки, неодмінно слід відразу ж після читання розглядати з дітьми кожну прочитану книгу за всіма правилами:

· спочатку мама «очі в очі» читає дитині текст і не показує картинок;

· далі разом розглядаємо обкладинку, потім повільно перегортаємо сторінки;

· обдумуємо, що зображено на обкладинці, розмежовуємо ілюстрації та написи;

· демонструємо порядок читання написів зверху вниз, виділяємо серед написів на обкладинці прізвище автора і заголовок книги;

· співвідносимо прізвище автора з особистим читацьким досвідом дитини, а заголовок книги — з малюнком на обкладинці;

· слід виразно, правильно розставляти акценти-наголоси. Якщо сходу робити це вам важко, попередньо потренуйтеся.

Років до 5-ти деякі діти починають читати самі, але форсувати це не варто — в результаті наукових досліджень доведено, що до 6-річного віку у дитини в основному розвивається права півкуля, яка відповідає за естетичний розвиток, і тільки потім підключається ліва (математична), що відповідає, у тому числі і за читання.

Батькам, які хочуть, щоб читання залишилося одним з улюблених занять дитини на все життя, слід взяти до уваги наступні важливі моменти.

По-перше, слід враховувати психофізичні особливості, притаманні дітям кожної вікової групи.

По-друге, намагайтеся завжди читати малюку виразно. Не впадайте у відчай, якщо у вас не дуже хороша дикція, не поставлений голос і інше, і інше. Ваші старання все одно не залишаться неоціненими — головне, для дитини, що читає разом з ним мама або близька для нього людина, — малюк чудово зрозуміє ті емоції, якими ви хотіли з ним поділитися. Читайте так як у вас виходить, в даному випадку це не головне.

По-третє, прищепіть дитині дбайливе ставлення до книги. Добре, якщо в сім’ї усі з повагою ставляться до книг. Принаймні книги повинні зберігатися в певному місці. Малюкові слід з самого раннього віку вселяти, що книгу не можна рвати, її треба читати або розглядати акуратно, — вона «жива», вона розповідає нам багато захоплюючих історій. Можна ввести вдома традицію: кожну нову книгу «запрошуйте» до хати як найдорожчого гостя, «усаджуйте» на почесне місце на книжковій полиці серед інших книг-друзів. Подивіться ілюстрації до нової книги, припустіть, про кого або про що в ній піде розповідь. Читати ж нову книгу слід тільки тоді, коли дитина емоційно готова.

По-четверте, не читайте разом з дитиною наспіх, перетворіть читання на якийсь ритуал. Дитина може зайняти зручну для нього позу — найчастіше малята забираються до мами на коліна. Посадіть її так, щоб бачити реакцію крихітки. Перший раз читайте «очі в очі», не відволікаючись на ілюстрації. Поясніть малюкові, що книга не любить, коли її переривають. Потім розгляньте картинки і задайте малюкові питання до них, спробуйте з’ясувати, чи зрозумів він, про що йде мова, або щось йому не ясно. Обов’язково поясните те, що дитина не зрозуміла, і прочитайте текст ще раз.

По-п’яте, щоб не відбити у дитини бажання читати, ніколи не примушуйте її до читання, і не дивіться на годинник — керуйтеся тільки тим, зацікавлений малюк чи вже ні. Ніколи не соромте малюка (особливо у присутності сторонніх) за те, що він уже цілий тиждень не брав до рук книжку, — це може завдати йому психічну травму. Безпрограшним варіантом, як і в багатьох інших ситуаціях, залишається виховання любов’ю: гортаючи улюблені книжки в обнімку з дитиною, читаючи, розподіливши ролі разом з татом, можна домогтися набагато більшого ефекту, ніж надмірною строгістю.

Як народилася книга. В гостях у Добрячка

Практичні завдання

Розвиваємо логікуа

Знайди пару

Це завдання покликане сприяти розвитку логічного та абстрактного мислення дитини, а також її уваги та пам’яті. У завданні надано десять малюнків із зображенням різних предметів, розташованих у два стовпчики, але безсистемно. Дитині необхідно з’єднати їх таким чином, аби утворилося п’ять пар, в яких обидва малюнки будуть підходити один одному за змістом і матимуть щось спільне (ключ-замок, молоток-цвяхи, барабан-барабанні палички, ракетка-воланчик, нитки-голка, сонцезахисні окуляри-сонце, корабель-море, вогонь-дрова, палітра-пензлик, хмара-дощ). За бажанням, дитина може обґрунтувати свій вибір та викласти власні міркування.

Ігри для дітей 3-6 років

Десять вправ з розвитку гнучкості

Зарядка для дітей

"Прокидайтесь соні"

Пам'ятка для батьків

"Розвиток дитячої творчості"

10 правил для батьків

1. Говоріть «ні» дитині якомога рідше. Найпростіший спосіб перервати політ уяви - зупинити дитину, коли вона чимось займається. Малює пальцем на картопляному пюре? Виросте майбутній Пікассо. А хто знає, що вийде, якщо змішати газовану воду з майонезом? Ви не знаєте, а ваша дитина дізнається і, можливо, стане другим Менделєєвим.

2. Змістовно і цікаво організуйте життя вашого малюка, дайте йому можливість для нових і яскравих вражень. У цьому вам допоможуть прогулянки, екскурсії, книги, бесіди ....

3. Надайте дитині всі необхідні матеріали для творчості. Ви не можете переплисти річку, якщо у вас немає човна, вірно? Щоб займатися творчістю, потрібні інструменти і матеріали. Забезпечте дитину олівцями, крейдою, пластиліном, природним матеріалом, папером, клеєм, безпечними дитячими ножицями і т.д.

4. Акцентуйте увагу на чарівності самого процесу, а не на результаті.

5. Не женіться за складністю. Відповідно до досліджень, найпростіші м'ячики або кубики розвивають мислення і уяву дитини не гірше, ніж «круті» дорогі іграшки. Наприклад, кидаючи або катаючи м'ячик, навіть найменша дитина кожен раз робить це по-іншому, оволодіваючи новими навичками та пізнаючи для себе щось нове.

6. Не відмовляйтеся від сучасних технологій. Комп'ютер часто прирівнюють до телевізора, і час, проведений за комп'ютерними іграми, вважається витраченим марно. Це не зовсім так, адже за допомогою комп'ютера можна малювати, створювати музику, будувати віртуальні будинки. Просто купуйте правильні ігри, які сприятимуть розвитку уяви і творчості.

7. Давайте дитині завдання, що вимагають креативності: незвичне використання знайомих предметів, домальовування заданих елементів, гра зі словами і римами, завершення фраз, зміна сюжетів знайомих творів, підміна героїв.

8. Творіть разом з дитиною. Ваша присутність і заохочення - найкращий стимул для творчого настрою дитини. Влаштовуйте домашні концерти, сімейні читання вголос і міні-спектаклі, ходіть разом в музеї і на концерти, малюйте і клейте, слухайте разом музику і танцюйте ( не обмежуйте свою дитину рамками лише дитячих пісеньок і танців).

9. Будь-який вид дитячої творчості - це не просто розвага, творчість допомагає дитині стати в майбутньому щасливою, задоволеною життям людиною. Ставтеся серйозно до інтересів дитини, і постаратися розвинути її таланти, якою б дивною або незрозумілою не здавалося вам її творчість.

10. Обов’язково підтримуйте дитину при її творчих заняттях. Результати роботи неодмінно мають бути вами оцінені найвищою оцінкою, навіть якщо вам дещо не сподобалось. Хваліть дитину і щиро радійте її успіхам.

Навчання завжди пов’язане з помилками. Виправляйте їх спокійно, доброзичливо, щоб не завдати дитині психічної травми. Не забувайте хвалити малюків за найменші успіхи й досягнення. Неодмінно закінчуйте заняття на позитивних емоціях. Найголовніше – зацікавити дітей і підтримати в них бажання пізнавати нове. Пам’ятайте, що далеко не всі повинні у майбутньому стати художниками, але кожна дитина може навчитися помічати навколо себе красу, шанувати її та вміти відтворювати у своїй душі, своїй творчості.

Конспект розваги-подорожі

з елементами нетрадиційного малювання для дітей середньої групи

"У пошуках Пензлика"

Мета: Вправляти дітей у застосуванні знайомих технік малювання у нестандартних ситуаціях, самостійно розв’язуючи проблеми, що склалися. Виховувати почуття взаємодопомоги, взаємоповаги під час колективного малювання.

Обладнання: гуаш різних кольорів у банках і піддонах, вологі серветки, кришечки різного діаметру, кольорові воскові олівці. Матеріал: лялька Оля, лялька Андрійко, Їжачок, Ведмідь, Сова.

Хід розваги: - Сідайте, діти, зручніше, я вам дещо розкажу. В одній казці жила собі лялька Оля, яка дуже любила малювати. І був у неї братик Андрійко. Андрійко був ще маленьким, і не вмів користуватися пензлем. Він малював пальчиками.

Але одного разу Оля пообіцяла, що коли повернеться з дитячого садочка, то навчить його правильно поводитись із пензликом. Андрійко не став чекати, і коли Оля з мамою пішли до дитсадка, без дозволу взяв у руки Олиного пензля.

Він стукав ним, сильно натискав, але пензлик або зовсім не малював, або ж залишав слабкий, нечіткий слід. Андрійкові набридло це заняття, він розсердився і кинув пензлика за шафу.

Оля дуже засмутилась, але не стала сварити братика, а вирішила разом з ним пошукати свого улюбленого пензлика. Давайте допоможемо лялькам у їх пошуку!

- Як ви гадаєте, звідки потрібно розпочати пошук? Звісно, із шафи! Адже саме туди Андрійко закинув пензля. (Діти заглядають під шафу, знаходять там Їжачка).

- Добридень, Їжаче! Чи не підкажеш нам, де пензлика шукати?

- А ви пригостіть мене яблучками, тоді скажу! (Дає дітям аркуш паперу круглої форми, у вигляді тарілочки).

- Давайте поміркуємо, як можна намалювати яблучка без пензля? Справді, можна зробити відбитки циліндром, кришечками, картоплею, поролоновими губками. Шукайте такі речі, занурюйте у фарбу і малюйте на тарілочці великі і маленькі яблука червоного і жовтого кольору. (Діти малюють колективний малюнок).

- Пригощайся, Їжаче!

- Дякую! Понесу діткам своїм, і ми разом поласуємо! А ви ідіть стежкою до Ведмедика, він допоможе! (Діти ідуть по колу під музику, зустрічають Ведмедика).

- Ведмедику! Чи не знаєш ти, як нам пензлика знайти?

- А ви пригостіть мене малинкою, тоді скажу!

- Діти, як можна намалювати ягідки, якщо пензлика у нас нема? Треба це зробити гарно і швидко! Так, правильно, намалюймо пальчиками! (Діти малюють пальчиками ягідки у кошику).

- Ось, Ведмедику, повний кошик малини, пригощайся!

- Дякую вам! Ідіть цією стежкою до тітоньки Сови, вона все знає і обов’язково вам допоможе! (Діти проходять по ребристій доріжці).

- Тітонько Сово! Підкажіть, будь ласка, де знайти Олиного пензлика!

- А навіщо вам пензлик? Адже світ давно уже розфарбований, і все навколо темне і тьмяне! Таким я бачу його вночі!

- Ні, тітонько, ви помиляєтесь! Світ – яскравий, кольоровий, радісний! Діти, розкажіть Сові, які кольори ви знаєте! (Діти називають кольори).

- Я вдень сплю, і мені дуже шкода, що вночі не видно тих кольорів, про які ви казали!

- А ми намалюємо тобі феєрверк! Він кольоровий, радісний, і його добре видно на нічному небі! (На аркуші ватману діти кольоровими восковими крейдами малюють зірочки феєрверка).

- Але ж це світле небо, я нічого не бачу!

- Нічого, ми зараз зробимо так, що воно стане темним, як уночі! (Губкою, змоченою у фарбі, створюю фон. Восковий малюнок проявляється).

- Спасибі вам, діти! Яка я щаслива, що побачила так багато яскравих кольорів! Насправді я слідкувала за вашою подорожжю і зрозуміла, що ви дружні, працьовиті діти! Умієте знаходити вихід із складного становища, умієте працювати разом, допомагати друзям. Сподіваюсь, ви допоможете Олі навчити її братика правильно поводитись із пензликом: не натискати сильно, малювати за ворсом, акуратно мити і витирати після роботи. Тоді він не буде ображатися, а стане вам гарним помічником. Виходь, пензлику! В цьому садочку тебе не образять ні діти, ні ляльки! (Діти допомагають лялькам вимити і висушити пензлика).

Малювання

Конспекти містять докладні технологічні карти, а також дидактичні розвивальні ігри за темами занять, серед них і вправи з розвитку мовлення, математики й ознайомлення з довкіллям. Усе це сприяє підвищенню інтересу малюків до занять і виникненню творчої атмосфери.

Основне завдання — допомогти дітям пізнати довкілля, розвинути в них спостережливість, виховати почуття прекрасного й навчити прийомів зображення, формуючи творчі здібності через створення виразних образів різних предметів доступними для цього віку образотворчими засобами.

Подорож Гудзика.

1 Медитація " Коло”

2 Ігровий прийом.

3.Розглядання гудзиків( по формі. Кольору, величині)

З чого роблять гудзики?

4. Гра " Заперечення”

-Діти, у вас тут так цікаво, може й мене приймете в свою команду?

-Ой, які цікаві та різні гудзики у вас!

-А як би ви назвали самий малесенький гудзик?

(гудзичок, найменший гудзичок)

-А найбільший як у Клоуна? (гудзище)

-Для чого потрібні гудзики ?

-От уявіть собі, щоб було, якби не було гудзиків.

-А що можна використати замість гудзиків?

(Блискавки, гачки, шнурки....)

-На яких предметах можуть бути гудзики?

А зараз візьміть на столі по одній карточці і уважно прочитайте, якщо на цьому предметі може бути гудзик-

Ви ставите картку на мольберт, якщо ж ні- покладіть на стіл. ( в кінці перевірити завдання).

Діти сідають.

-Подивіться. Який у мене цікавий дитячий кросворд-гра. Треба до кожної картинки знайти пару.

(блискавка-гудзик- можуть з’єднувати деталі,порося та гудзик- ніс гудзиком.....)

-Що можна робити з гудзиками?(застібати, розстібати,пришити,

відірвати, загубити,знайти, купити.....)

А ще можна про гудзик складати казки. І в цьому нам допоможе гра "Акваріум”.

Раніше ми складали казки разом, а тепер ви стали доросліші і ми спробуємо скласти казки в командах.

Умови гри такі- ви ділитесь на три команди, кожна команда утворює свое маленьке коло і тихенько складаете казку про гудзик. Придумавши казку ви вибираете одного члена команди,який і розповість вашу казку. ( дати алгоритм казки)

вихователь - мені сподобались ваші казки,адже в них добрий кінець. А щоб з гудзиками не траплялися різні пригоди –давайте іх міцно пришиємо.

А щоб наші пальчики були вправні- з ними треба погратися (Гімнастика для пальців)

Наші пальчики всі дружні

І завжди, завжди послушні,

Вміють щвидко працювати,

Нам усім допомагати,

Вміють гудзик пришивати.

Між собою в ігри грати.

ГРА " ПРИШИЙ ГУДЗИК”

Діти, а що ми сьогодні робили з гудзиками?(розглядали їх, пришивали, складали казки....)

-А давайте спробуємо за допомогою гудзиків намалювати візерунок...

А малювати вам буде краще, коли ви будуте працювати вдвох(діти за допомогою розрізаних карток шукають свою пару, беруть завдання і виконують, потім всі разом милуються роботами)

Вих: - Діти, а у гудзика є друзі?.Хто вони? (петелька, нитка. Голка).

- Я думаю, що гудзик мріє завжди бути зі своїми друзями і ніколи не губитися.

- Цікаво,а які мрії у вас?

(діти відповідають)

-А давайте запитаемо яка мрія у вихователя?

Вих: - Мені б дуже хотілося опинитися в осінньому лісі, послухати шурхіт листя. Вдихнути свіжого повітря і відпочити на духмяному листяному килимі.

Вих: –Діти давайте на хвилинку станемо чарівниками і знайдемо такий килим. Закрийте, будь ласка, . очі.

( грає чарівна музика, діти витягують згорнутий килим з листям, розгортають його начинають листя підкидати , а потім лягають, закривають очі і відпочивають....)

Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 395» Харківської міської ради

Середній вік